The Big Parade

The Big Parade вирізняється тим, що дивиться на війну не як на видовисько, а як на важкий досвід звичайних солдатів. На нашу оцінку, саме тому фільм так добре тримається й досі: у ньому більше людяності, ніж героїки, і більше втоми, страху та буденності, ніж парадного блиску. Зворотний бік простий: старий ритм вимагає терпіння, і в темпі та побудові відчувається вік картини. Під час перегляду це тиха воєнна драма, що тримається на накопиченні, а не на безперервній дії. Порівняно з пізнішими воєнними фільмами вона стоїть біля самих витоків форми, а не в її декоративній частині. Дата 1925 важлива, бо ставить стрічку близько до раннього вигляду жанру, ще до того, як він став гучнішим і метушливішим. Це класика для тих, кому потрібне серйозне кіно про війну без пози й без зайвого шуму.