Pihu

Pihu — це драма, яка тримає глядача дуже щільно і вимагає справжньої уваги, бо вся її сила будується на масштабі переживання, а не на видовищності. На нашу оцінку, саме в цій стриманості вона особливо сильна: напруга залишається людською й безпосередньою, без спроби здаватися більшою, ніж є. Недолік теж випливає з цього рішення: така концентрована побудова виснажує і майже не залишає простору перевести подих. Під час перегляду це відчувається як дуже близьке, напружене кіно, де кожен малий зсув має вагу. Порівняно з ширшою сімейною драмою, Pihu значно вужча, жорсткіша й сильніша саме завдяки цій зосередженості. Це той випадок, коли вузькість форми працює на силу фільму, а не проти неї.