SCUM

SCUM вимагає терпіння, бо це survival, майже одержимий тілесними деталями, інвентарем і довгим менеджментом замість швидких вражень. На нашу оцінку, його незвична сильна сторона — увага до голоду, метаболізму, ваги й того догляду за персонажем, який інші ігри жанру часто лише позначають. Через це гра здається приземленішою за звичний survival із відкритим світом, але водночас темп у неї повільний, а перші години забиті меню та побутовими справами. У практиці це постійний контроль спорядження, шкал і базових потреб, без яких персонаж швидко починає програвати. Порівняно з простішими виживалками SCUM значно прискіпливіша і ближча до симулятора, і в цьому є і її сенс, і її бар’єр. Це для тих, кому подобаються жорсткі системи та рутина догляду, а не вільна пісочниця з швидкою віддачею. Питання тут у тому, чи цікава така деталізація, а не в тому, чи вона стомлює.