GUN

GUN відразу бере курс на пряму ковбойську фантазію: стрілянина, кінні поїздки, полювання і рух через прикордонний світ, де дія важливіша за обережну симуляцію. На нашу оцінку, це найцікавіше для тих, кому потрібен вестерн у форматі бойових місій і відкритих зон, а не повільна історія про Дикий Захід. Його сила в чіткій впізнаваності: GUN добре знає, який настрій будує, і через це тримає грубий, читабельний темп. Недолік теж конкретний — як пісочниця він швидко здається простішим, бо системи тут легші, ніж у великих open-world іграх, а мапа може відчуватися розрідженою після першого враження від сетингу. У грі важать атмосфера, швидкі сутички й сам смак фронтирної декорації. Вона стоїть між сюжетним екшеном і вільнішим шутером, без масштабу найбільших назв жанру, зате з виразнішим характером.