Chasm

Chasm тримається на тому самому відчутті метроідванії, де спершу блукаєш, потім запам’ятовуєш карту, а далі повертаєшся вже з новими рухами й іншими ключами до старих дверей. Його сильна сторона — у щільному циклі дослідження, бо бій, платформінг і знахідки працюють на одне й те саме відкриття шляхів. На нашу оцінку, слабше місце теж зрозуміле: процедурна побудова додає розміру, але забирає частину того запам’ятовуваного характеру, який є в найкращих ручних метроідваніях. У грі багато дрібних стрибків, читання поведінки ворогів і тихого задоволення від того, що раніше закритий прохід нарешті стає доступним. Порівняно з жанровими фаворитами Chasm стоїть десь посередині — надійно, без великого ризику. Він підійде тим, хто любить поступове дослідження та відчутний прогрес здібностей, а тим, кому потрібен яскравий сюжет або зовсім новий підхід, може здатися надто знайомим. Тут важить саме рух по лабіринту, а не несподіванки.