Nintendo

Nintendo тримає свій курс у сімейних іграх саме тому, що для неї залізо й софт — це одне ціле: консолі, контролери й власні серії продумані разом. На нашу оцінку, це її головна сила — від Mario та Zelda до гібридної ідеї Switch і формату, який однаково добре працює і в коротких, і в довших сесіях. Але й обмеження зрозумілі: мережеві можливості не завжди найсильніші, у гонитву за чистою потужністю компанія зазвичай не вступає, і робить усе по-своєму. У грі це відчувається як дуже читабельний, відполірований досвід, де важливі чіткий рух і прості правила, а не показна пишність. Порівняно з Sony чи Microsoft Nintendo менше схожа на місце для технічних змагань і більше — на дім для виразного ігрового дизайну. Японське походження тут добре читається як частина стилю, а не як формальність. Підійде тим, хто хоче характерні ігри, локальний кооператив і надійно продуманий формат, а не тим, хто шукає найбільшу потужність чи ПК-подібну ширину вибору.