The Exorcist

The Exorcist лякає не гучністю, а тиском: це хорор, що повільно стискає віру, тілесний страх і відчуття неминучості. На нашу оцінку, його сила в тому, що історія одержимості тут звучить і як майже медичне спостереження, і як дуже приватна трагедія; тому жах іде одночасно через віру та через тіло. Фільм не прагне бути вишуканим чи втішним, і саме така прямота допомогла йому лишитися помітним у жанрі. У нього є свій ритм: багато уваги до облич, голосів, пауз і дрібних змін у поведінці, тож дивитися його треба зібрано. Серед стрічок про екзорцизм це один із базових зразків, а не проста копія чужої формули. Межа тут проста: якщо сама тема одержимості не працює, фільм майже не пом’якшує свій задум.