Minding the Gap

Minding the Gap тримається на уважності до звичайного життя, а не на гучній тезі з перших хвилин. На нашу оцінку, його головна сила — близькість: скейт, сімейний тиск і розхитаність молодості показані з таким терпінням, що дрібні епізоди починають важити дуже багато. Зворотний бік цього підходу теж очевидний: спостережливий документальний фільм може здаватися тихим і вільним, якщо чекати від нього жорсткішого спору або прямого висновку. У перегляді це відчувається як особиста неігрова історія, де важливіший довгий погляд і несфальшовані сцени, ніж сюжетний механізм. Порівняно з багатьма документалками, що пояснюють згори, Minding the Gap виглядає прожитішим і менш повчальним.