Edward Scissorhands

Edward Scissorhands бере казкового чужинця й робить із нього дуже людську історію самотності, і саме це дає фільму тривалу силу. На нашу оцінку, його головна перевага — у зіткненні крихкого візуального образу з болем людини, яка не може вміститися в звичайне життя; ножиці, обережні рухи й м’яке передмістя постійно тримають це відчуття на поверхні. Недолік тут не стільки в слабкості, скільки в самій природі фільму: він зроблений для настрою, а не для швидкості, тож просить уваги й терпіння до тихої меланхолії. У перегляді це точне, ніжне й трохи сумне кіно, яке з перших сцен знає свій тон. Порівняно з іншими драмами воно дуже стилізоване, але стиль тут не декор, а спосіб говорити про героя. Edward Scissorhands підійде тим, кому важливі дивні, виразні характери й акуратний смуток без зайвого галасу.