Big Fish

Big Fish вимагає терпіння, бо ставиться до неймовірних історій як до серйозного способу розповісти про родину. На нашу оцінку, його найсильніше місце в тому, що диво й почуття тут не розводять по різних кутках і не перетворюють одне з них на жарт. Недолік теж зрозумілий: стрічка так далеко заходить у байку, що комусь не вистачить твердого ґрунту під ногами. Відчувається це як низка переказаних спогадів, де настрій коливається між грою та смутком замість того, щоб триматися за суворий реалізм. Big Fish стоїть ближче до поетичного фентезі, ніж до звичайної пригоди, і саме цим вирізняється. Найкраще він працює для глядача, якому потрібна емоційна історія з м’яким краєм; тим, хто хоче все буквально прибитим до підлоги, буде важче.