We Happy Few

We Happy Few ставить у центр виживання, збирання речей і обережне пересування серед ворожих районів, тож тут важливіше не стрілянина, а тиха гра в непомітність і контроль запасів. На нашу оцінку, головна сила гри саме в цьому: виразний світ, чітка ідея та постійний тиск, коли треба стежити і за увагою інших, і за голодом, і за тим, чи не зірветься маскування. Слабше місце теж зрозуміле: системи виживання швидко починають крутитися по колу, а відкритий формат розтягує знайомі ситуації. У відчуттях це гра про нерв і обережність, а не про комфортний ритм. Порівняно з більш відшліфованими іграми жанру вона бере не зручністю, а настроєм, і саме тому одних зачепить, а інших швидко втомить. Найкраще вона звучить тоді, коли сам світ тисне сильніше за ворогів.