Wardwell House

Wardwell House строїться на знайомому циклі: досліджувати, прислухатися, розв’язувати й чекати, що будинок знову підкине щось зайве. На нашу оцінку, його головна сила — у настрої та в тому, що простір працює як зрозумілий маршрут дрібних ляків, а не як хаотичний набір подій. Слабше місце теж цілком реальне: якщо загадки починають повторюватися, а лячні моменти стають передбачуваними, напруга швидко просідає. У грі важать повільний рух, уважність до деталей і звичка помічати те, що легко пропустити. Це ближче до компактного інді-хорору, ніж до бойових або системних ігор, тож її беруть за атмосферу, а не за масштаб.