Until Then

Until Then ставить на сюжетні сцени, шкільні будні й повільне розкриття, тобто на те, що найчастіше шукають у visual novel. На нашу оцінку, його сильна сторона — характери, атмосфера і дрібні побутові спостереження, а не механіка чи складність. У практиці це багато читання, вибору реплік і очікування наступного епізоду. Саме так воно й працює найкраще, коли потрібен спокійний ритм і увага до історії. Зате для тих, хто хоче систем, виклику або постійної взаємодії, гра буде надто легкою. Until Then стоїть поруч із сюжетними пригодами та візуальними новелами, а не з іграми, де на першому місці ручне майстерність. Це річ, яка розкривається там, де терпіння є частиною задоволення.