Unmechanical

Unmechanical найкраще працює там, де головоломка тримається на русі, таймінгу й відчутті маленького персонажа в дивних просторах. На нашу оцінку, її сила в поєднанні легкого платформінгу та задач на середовище, через яке ритм виходить чистішим, ніж у багатьох важчих інді-проєктах. Слабке місце теж зрозуміле: складність помірна, а гра не намагається розростатися, вона радше компактна, ніж довга. У практиці це дає спокійний, зібраний темп без зайвої метушні, якої вистачає в більш громіздких puzzle-platformer'ах. У жанрі вона стоїть як акуратна середина між атмосферою й рухом, де важливіше відчуття шляху, ніж сутичка. Назва тут точна: гра дивиться на рукотворний світ трохи збоку й не ускладнює цю ідею.