The Room Two

The Room Two бере на себе роботу з близькими головоломками: крутити, тягнути, заглядати в механізми й шукати, який прихований важіль відкриває наступний шар. Найкраще в ній відчувається саме ланцюжок тактильних пристроїв, через який кожна кімната виглядає не як набір підказок, а як реальна річ. На нашу оцінку, гра сильна тим, що змушує працювати очі й руки, а не читати багато тексту, тож прогрес відчувається заслуженим. Межа тут зрозуміла: це не про вільне блукання і не про гучну історію, а про вузький, дуже зосереджений спосіб гри. У практиці вона вимагає терпіння й уважності, зате дрібні відкриття справді рухають далі. Поруч із іншими головоломками від першої особи вона стоїть ближче до механічних шкатулок, ніж до ігор про великий світ.