Symphony of Souls

Symphony of Souls з першого погляду обіцяє не механіку, а настрій, і для гри з музичним або фентезійним ухилом це дуже показово. На нашу оцінку, це насамперед атмосферна річ, тож її сильна сторона має бути в звуку, темпі та подачі. У таких іграх усе вирішує те, як музика, сцени й ритм складаються в один відчутний стан, а не складність систем. Але в цього підходу є й слабке місце: якщо всередині замало самої гри, настрій швидко починає здаватися порожнім. У практиці це зазвичай повільніший темп, більше уваги до композиції та до того, як усе виглядає й звучить разом. Порівняно з гучними екшенами Symphony of Souls стоїть не на видовищі, а на цілісності тону. Це варіант для тих, кому ближча спокійна, роздумлива гра, а не напружений виклик. Тут майже все тримається на тексті, музиці й загальному оформленні, і саме вони мають витягнути враження.