Soul Dossier

Soul Dossier звучить як гра, де спершу важливіший настрій, а вже потім система, і такі речі або чіпляють, або розмиваються. На нашу оцінку, тут напрошується формат досьє: розслідування, уривки відомостей, історія через записи й документи, а не через велике видовище. Це добре працює, коли текст і структура змушують складати сенс по частинах, але швидко слабне, якщо за натяками майже нічого немає. У практиці такі ігри тримаються на уважності до деталей і на задоволенні від зіставлення розрізнених шматків. Soul Dossier стоїть поруч із наративними та детективними іграми, хоча сама назва ще не вирізняє його серед багатьох схожих інді-проєктів. Щоб запам’ятатися, йому потрібен дуже чіткий зачіп, інакше це лишиться просто ще однією загадковою назвою.