Solitairica

Solitairica бере знайому основу пасьянсу й перетворює її на бойову гру, і саме в цьому її головна привабливість. На нашу оцінку, це вдалий вибір для тих, кому подобаються карткові бої, але хочеться спокійнішого, майже головоломного ритму, ніж у гучних колодобудівних іграх. Її сильна сторона — дуже чистий цикл: прибираєш карти, стежиш за здоров’ям, запускаєш здібності й збираєшся до наступного бою без зайвої метушні. Обмеження теж просте: пасьянсна форма починає повторюватися, коли новизна спадає. У практиці це швидко читається, легко запускається знову й не вимагає довго входити в правила, тому гра легша за багато roguelike-карткових проєктів. Solitairica стоїть між пасьянсом і покроковим боєм, а найкраще почувається як коротка охайна сесія.