Prey

Prey найсильніше працює тоді, коли науково-фантастична станція стає простором для імпровізації, збирання ресурсів і обережного ризику. Гра відома тим, що дає багато інструментів і дозволяє розв’язувати проблеми кількома способами, тож задоволення тут народжується з того, як гравець читає кімнату й вирішує, якої відповіді вимагає ситуація. На нашу оцінку, саме це і є її головна сила: станція відчувається матеріальною, трохи захаращеною і такою, яку хочеться вивчати. Зворотний бік очевидний — така свобода робить гру вимогливою, бо вона цінує увагу до систем, ресурсів і маршрутів, а не лише швидку реакцію. Це радше immersive sim, ніж прямий екшен, тож експеримент тут важливіший за швидкість. Найкраще Prey підійде тим, хто любить розбирати простір як задачу й обходити небезпеку з головою; тим, хто чекає звичного шутерного темпу, вона може здатися занадто складною. Коридори й кімнати тут важать більше за поспіх, бо майже кожен вузол спочатку просить подивитися, а вже потім діяти.