Port of Call

Port of Call просить не швидкої реакції, а терпіння, і саме цим він вирізняється серед невеликих інді-ігор. Це коротка гра від першої особи про дивний портовий простір, кілька розмов із персонажами та спробу зрозуміти, що тут відбувається, через атмосферу, а не через складні системи. На нашу оцінку, найсильніше тут працює настрій: прості локації, небагато тексту й дуже відчутне місце змушують звичайну ходу здаватися трохи химерною. Зворотний бік теж очевидний: механічної глибини тут мало, і досвід швидко завершується. У грі є відчуття короткої прогулянки крізь дивний сон, де більше дивишся і слухаєш, ніж справді змагаєшся з правилами. Порівняно з більшими сюжетними проєктами вона легша й сміливіша за формою, але далеко не така насичена. Це радше річ для короткого, дивного настрою, ніж для довгого занурення.