OutDrive

OutDrive вимагає терпіння до власної швидкості, бо гра побудована навколо того, щоб утримувати неонову машину на ходу, поки траса, музика й рух усе сильніше тиснуть. На нашу оцінку, її привабливість у чистому аркадному напруженні: треба вести акуратно й не втрачати контроль під пресом, і з цього виходить дуже зібраний, майже переслідуваний ритм. Стеля в неї теж читається легко: якщо не подобаються повторні забіги й стиль, де картинка важливіша за реалізм, особливої опори тут не буде. У грі помилка трапляється швидко, а повернення в ритм є частиною циклу, тому вирішує уважність, а не складна система. Вона ближча до аркадної гонки за очками, ніж до симуляції водіння, і саме так і тримає свою ідентичність. Назва влучає в саму суть: весь час треба трохи випереджати хаос на екрані.