One More Line

One More Line тримається на одному впертому русі: зачепився, розгойдався, відпустив і знову повторив той самий ритм. На нашу оцінку, саме ця одна механіка й робить гру сильною, бо з дуже малого вона витискає напружену arcade-петлю з чітким таймінгом. Слабке місце так само очевидне: щойно схема руху стає зрозумілою, відкривати там майже нічого, і цікавість тримається на бажанні покращити власний забіг. У грі це відчувається швидко, нервово й доволі суворо, бо одна помилка одразу ламає потік. Порівняно з ширшими action-іграми це дуже маленька й оголена річ; порівняно з endless runner вона вимагає не лише реакції, а й точного відчуття ритму. One More Line працює як коротка гра на рахунок, а не як щось різноманітне чи щедре.