No Way Out

No Way Out найкраще працює як назва для гри про тиск: зазвичай у центрі стоїть спроба вибратися з пастки з обмеженими засобами та дедалі більшими проблемами. На нашу оцінку, така схема дуже сильна, бо кожне рішення одразу набуває ваги, а напруга відчувається з перших хвилин. Слабке місце в цього типу ігор теж зрозуміле: якщо вони занадто часто повторюють однакові панічні ходи або надто прямо показують вихід, напруження швидко спадає. У користуванні це зазвичай відчувається як щільний, зосереджений і трохи суворий досвід, і саме в цьому його принада. Порівняно з ширшими пригодницькими або бойовими іграми No Way Out стоїть на більш вузькому й замкненому боці жанру. Вона сильна там, де потрібні чітка ідея й постійний натиск, а коли зникає відчуття невизначеності, слабшає й сама гра.