Moons of Madness

Moons of Madness тримається на космічному жаху так, що гравець відчуває себе затиснутим між механікою віддаленої бази й чимось, чого там бути не повинно. На нашу оцінку, її головна сила — атмосфера: коридори, ізоляція і поступове відчуття чужого добре тримають напругу. Недолік для цього типу гри теж знайомий: коли настрій уже збудований, далі часто лишається рух уперед і проходження сцен, а не справжня глибина систем. У користуванні вона вимагає тиші, уваги й готовності більше нервувати, ніж перемагати. За жанром це ближче до сюжетного хорору, а не до екшену, і в широку пісочницю вона не перетворюється. Moons of Madness варто брати тим, кому потрібні тривога й подача; для пошуку механічної глибини вона занадто вузька.