Kona

Kona тримається на холодному темпі, сніжному просторі й розслідуванні, поверх якого накладені елементи виживання. На нашу оцінку, її головна сила — в атмосфері: самотність, погода і відчуття, що кожна зупинка для огляду має значення. Структура тут доволі стримана, тому гра більше працює через пошук, збирання підказок і складання історії по шматках, ніж через екшен. Через це темп може видатися надто повільним тим, хто хоче постійного драйву. На практиці це відчувається як ходіння, читання й боротьба з середовищем, поки сюжет відкривається уривками. Порівняно з гучнішими пригодами від першої особи Kona звучить тихіше й стриманіше, без зайвого видовища, зате з кращим простором для настрою. Це вдалий варіант для тих, кому потрібен похмурий дослідницький детектив, а не щільний бойовий ритм.