Hide and Seek

Hide and Seek переводить дуже просту ідею в гру на напруження, пам’ять і вміння читати інших — хоч у дворі, хоч у цифровій версії, де все тримається на пошуку й приховуванні. На нашу оцінку, його сила саме в простоті: правила зрозумілі одразу, а той, хто ховається, раптом отримує цілком тактичне завдання. Але зворотний бік теж очевидний: коли перший сюрприз минає або карта замала, гра швидко стає прозорою. У процесі тут багато слухання, очікування і здогадок, тому напруга з’являється навіть без чогось видовищного на екрані. Порівняно з більшістю ігор вона менше спирається на системи й більше — на поведінку людей, тож формат гнучкий, але крихкий. Це добре для коротких сесій і компаній, яким подобається взаємний обман, а не для тих, хто хоче складності саме в правилах. Межа тут починається там, де закінчуються простір, варіативність і можливість приховувати намір, а не лише персонажа.