Gloomwood

Gloomwood змушує діяти повільно й обережно: тут треба крастися в темряві, зважати на світло й звук і сприймати кожен коридор як окрему проблему. На нашу оцінку, найсильніше в ньому працює атмосфера, що тримається на стелсі, збиранні ресурсів і старих правилах survival horror, а не на безперервному видовищі. Через це темп навмисне неквапний, а одна хибна дія легко перетворює обачний маршрут на хаос. У практиці це гра про слухання, підглядання, економію припасів і рух по мапі, де небезпека майже завжди поруч. Порівняно з гучними шутерами Gloomwood ближчий до стелс-хорору та immersive sim, де обережність важить більше за реакцію. Це не гра про розгін і не про геройську перевагу, а про довге, щільне напруження в темних приміщеннях.