Gish

Gish вирізняється тим, що робить героя платформера грудкою живої слизу: тут рух будується не на акуратних стрибках, а на стисканні, розтягуванні й чіплянні за поверхні. На нашу оцінку, саме ця дивна фізика й тримає гру: кожна кімната відчувається слизькою, незграбною й трохи кумедною, бо точний контроль постійно сперечається з формою персонажа. Обмеження теж очевидне: якщо потрібен чистий, чіткий платформер, Gish навмисно поводиться більш в’язко й незручно. У практиці вона вимагає терпіння до інерції та кривих кутів, зате дає власний, дуже впізнаваний ритм. Це для тих, кому подобаються фізичні іграшки й дивне керування, а не рівна школа стрибків.