Dungreed

Dungreed бере не сюжетом, а серією коротких спусків, де важать реакція, випадковий лут і поступове складання вдалого білда. На нашу оцінку, він найкраще працює як роглайт із жорстким темпом: кімнати і вороги змінюються, а кожна нова спроба змушує підлаштовуватися на льоту. Його головна ціна — повторюваність, бо без неї тут не було б самої гри; тим, хто чекає на великий світ або довгу історію, швидко стане тісно. У грі відчувається метушня, але це приємна метушня, де маленькі успіхи після боїв справді тішать. Порівняно зі спокійнішими платформерами Dungreed жорсткіший і сухіший, зате й зібраніший за відчуттям. Його легко радити тим, хто любить вивчати поведінку ворогів і збирати персонажа по ходу проходження, а не тим, кому потрібна рівна, неквапна подорож.