Despair

Despair одразу ставить на перший план настрій, а це зазвичай обіцяє темнішу й гнітючішу гру, ніж щось легке або іграшкове. На нашу оцінку, такий хід працює лише тоді, коли за ним стоїть справжня напруга або щільна атмосфера; якщо все закінчується на самому слові, враження швидко слабшає. Тут і видно межу: гра, побудована навколо настрою, мусить виправдовувати його щохвилини, інакше все розмивається. У практиці все тримається на тому, чи достатньо міцна основна ідея, щоб нести заявлену вагу. У полі жанру це ближче до темних інді- та narrative-ігор, де атмосфера важить не менше за правила. Despair беруть ті, кому потрібна важка інтонація і хто нормально ставиться до того, що назва тут майже працює нарівні з грою.