DYO

DYO — це той випадок, коли одна ідея стає всією грою, а отже, тут більше обережного руху, ніж видовища. На нашу оцінку, найсильніше тут працює split-screen-задум, де дві половини світу — не прикраса, а головний механізм, який треба читати й використовувати. Такий дизайн особливо приємний, коли логіка клацає: кожен крок упирається в позицію, таймінг і розуміння того, як один простір впливає на інший. Мінус теж цілком конкретний: формула вимагає терпіння, і якщо людині не подобається спочатку думати, а потім рухатися, темп може здаватися жорстким. У своєму полі це ближче до розумних платформерних головоломок, ніж до екшен-платформерів. DYO заохочує уважність до самої побудови рівнів, і саме вона тут постійно ставить запитання.