Crazy Machines 2

Crazy Machines 2 найкраще працює там, де ланцюжок важелів, похилів, кульок і перемикачів нарешті поводиться так, як задумав гравець. На нашу оцінку, саме в цьому сила серії: вона перетворює розв’язання головоломки на ручне збирання механізму, де цікаво запустити конструкцію й дивитися, як вона зривається, поки не стане на місце остання деталь. Мінус у такого формату знайомий і чесний: у physics-puzzle багато спроб і помилок, а незручна схема чи вибагливе рішення легко розтягують гру. У практиці це вимагає терпіння і любові до дрібних причинно-наслідкових зв’язків, з постійними перезапусками та мікронастроюванням. Поруч з іншими механічними головоломками вона стоїть як спадкоємець Rube Goldberg-підходу, а не як сюжетна пригода. Crazy Machines 2 — для тих, кому подобається перетворювати задачу на механізм, а механізм — на відповідь, деталь за деталлю.