Caster

Caster вимагає терпіння більше, ніж швидкості: у подібних ігор усе зазвичай тримається на прицілюванні, таймінгу та повторенні одного основного прийому. На нашу оцінку, у цьому є чесна привабливість, але й межа теж дуже чітка: якщо сама механіка не чіпляє, більше особливо й брати ніде. У грі такого типу зазвичай є короткі спроби, перезапуски й постійна увага до виконання, а не до сюжету чи видовищності. Порівняно з великими екшенами або насиченими пригодами Caster стоїть як вузька гра на навичку, без зайвого шуму. Вона може сподобатися тим, хто любить відточувати одну дію до автоматизму, але не тим, хто шукає багато змісту чи різноманіття. Тут важить саме механіка, а не все довкола неї.