Bodycam

Bodycam вимагає уваги більше, ніж комфорту, бо вся його ідея — гнатися за майже натуралістичним видом шутера від першої особи через подачу, схожу на камеру. На нашу оцінку, саме цей візуальний хід і є його сильною стороною: перестрілки відчуваються близькими, смиканими й помітно більш фізичними, ніж у чистих військових шутерах. Слабке місце такого підходу теж очевидне: картинка інколи читається гірше, особливо коли одночасно накладаються рух, спалахи пострілів і тісні приміщення. У практиці це короткі напружені зіткнення, де важлива не лише влучність, а й орієнтація, а весь досвід тримається на відчутті запису, а не відполірованого екшену. Поруч з іншими реалістичними шутерами Bodycam вирізняється саме камерною рамкою, а не звичайною тактичною формою. Тим, кому подобається груба подача й не заважає візуальний шум, його сенс стає зрозумілий швидко. Bodycam найсильніший там, де цей шорсткий, записаний вигляд сам створює напругу.