Bloodwash

Bloodwash тримається на дуже конкретному типі жахів: тісний простір, бруднувата ретро-картинка і побутовий страх залишитися самому вночі. На нашу оцінку, найкраще він працює тоді, коли не намагається розростатися в зайві системи й покладається на настрій. Його чесний мінус у тому, що глибини тут небагато: після того як зав’язка спрацювала, усе тримається на темпі, звуці та відчутті вразливості. У грі це зазвичай повільний рух, уважне слухання і очікування наступної загрози, а не складні механіки чи довгі розгалуження. Bloodwash стоїть ближче до коротких інді-жахів, ніж до великого survival horror, і саме там він звучить найкраще. Це вдалий вибір для тих, кому потрібен короткий, липкий страх, а не довга система з великим запасом на повторні проходження.