Auditorium

Auditorium ставить гравця не в роль виконавця, а в роль людини, що вибудовує звук, тож воно найкраще працює для тих, кому подобаються музичні ігри про ритм, увагу й відчуття форми. На нашу оцінку, його найсильніше місце — сама центральна ідея: потоки світла спрямовуються в простір і поступово складаються в гармонію, тому рівні мають спокійний, зібраний ритм. Ціна цього — майже повна мінімалістичність, і якщо ця схема не чіпляє, більше особливо й немає за що триматися. У практиці гра просить терпіння й точності, а задоволення приходить не лише від розв’язання, а й від того, як усе звучить. Auditorium стоїть осторонь швидких ритм-ігор із гучною подачею. Це варіант для тих, хто хоче незвичну музичну головоломку без зайвого оздоблення.